Перейти до вмісту

Практика

Куточок для малювання вдома: світло, стіл, папір під рукою

Редакція Neurojournal3 хв читання

Готовий малюнок, розфарбований від краю до краю у фіолетовий, рожевий, блакитний і жовтий, на світлому столі поруч із ручкою.

Для трансформаційного малювання не потрібна майстерня. Достатньо стола, світла і місця, де лежать аркуші та ручки. Але те, наскільки зручно це влаштовано, помітно впливає на те, як часто ви сідаєте малювати. Коли все під рукою, від рішення до першої лінії минає хвилина.

У цій статті — як облаштувати місце для малювання навіть у невеликій квартирі.

Стіл

Підійде будь-який стіл, за яким зручно сидіти пів години:

  • висота — така, щоб лікоть лежав на столі майже під прямим кутом, а плечі не піднімалися;
  • поверхня — рівна і тверда. Якщо стіл м'який чи нерівний, покладіть під аркуш картон або дошку;
  • місце — під аркуш A4 і ще трохи збоку для маркерів. Великий стіл не обов'язковий.

Кухонний стіл теж добре працює, якщо на час заняття його звільнити. Для цього зручно мати «набір у коробці» — про нього нижче.

Світло

Світло — найважливіше в куточку, бо від нього залежить, чи видно лінії і кольори.

  • Денне світло — найкраще для кольору. Стіл біля вікна — добрий вибір, якщо пряме сонце не падає на аркуш.
  • Лампа ввечері — з нейтральним світлом, найближчим до денного. Дуже холодне світло робить теплі кольори блідими, а дуже тепле жовте — сині й зелені тьмяними.
  • З якого боку. Світло має падати з боку вільної руки: для правші — зліва, для лівші — справа. Тоді рука з ручкою не кидає тінь на лінію.
  • Без відблисків. Глянцевий папір під лампою може відбивати світло. Опустіть лампу нижче або трохи відверніть.

Що тримати під рукою

  • аркуші паперу — стосик, а не пачку в шафі;
  • дві ручки: тонку для ліній і товщу для округлення;
  • 6–12 маркерів чи олівців;
  • аркуш-чернетку для розминки;
  • підкладку під аркуш, якщо маркери спиртові;
  • телефон для фото — чи принаймні місце, де його покласти, щоб він не відволікав.

«Набір у коробці»

Якщо постійного столу немає, зберіть усе в одну коробку або теку: папір, ручки, маркери, кілька роздрукованих шаблонів. Тоді будь-який стіл стає робочим за дві хвилини: відкрили коробку — малюєте, закрили — стіл знову вільний.

Зручно, коли в коробці є невелика тверда планшетка: на ній можна малювати навіть на дивані чи на підвіконні.

Де зберігати готові малюнки

Готові аркуші варто зберігати разом, а не по різних шухлядах:

  • тека з файлами — малюнки не м'яться і легко гортаються;
  • коробка формату A4 — для тих, хто малює багато;
  • альбом із щільних аркушів — якщо хочеться, щоб малюнки одразу були разом.

Через місяць-два стос малюнків стає цікавим архівом. А якщо фотографувати кожен аркуш, журнал практики зберігає їх ще й у хронологічному порядку.

Атмосфера

Курс радить подбати про атмосферу: спокійне місце, приємна музика, комусь — свічка. Що саме створює «вашу» атмосферу, вирішуєте ви. Кілька простих речей, які допомагають багатьом:

  • прибрати зі столу все, що не стосується малювання;
  • вимкнути сповіщення на телефоні;
  • зробити чай чи каву перед тим, як сісти;
  • увімкнути музику без слів або залишити тишу.

У курсі є плейлист для занять — посилання на нього в уроці про інструменти.

Що далі

Що саме покласти в коробку, ми детально розбирали у статті «Що потрібно, щоб почати малювати», а як вписати заняття в щільний графік — у статті «20 хвилин на день». Перший модуль курсу Neurojournal відкритий без реєстрації — почніть із нього.

Що далі

Перші уроки курсу відкриті без акаунта: що це за техніка і як іде заняття.

Відкрити курс
  • Практика

    Малюнок «не вдався»: що з ним робити

    Криве округлення, протеклий маркер, аркуш, який не подобається. Що можна зробити з «невдалим» малюнком і чому не варто його викидати.

  • Практика

    Що робити, коли не хочеться малювати

    Бувають вечори, коли аркуш не тягне. Чим відрізняється втома від «не хочу почати», шість маленьких способів сісти за стіл і коли краще просто зробити перерву.

  • Практика

    Малювати без мети: процес замість результату

    Чому в трансформаційному малюванні немає «правильної картинки», звідки береться бажання оцінювати свої малюнки і кілька способів зосередитися на процесі.