Трансформаційне малювання — це спосіб малювати без задуму і без художньої підготовки. Ви ведете по аркушу вільну лінію, округлюєте кожне місце, де лінії перетинаються, а потім, якщо хочеться, розфарбовуєте те, що вийшло. Тут не треба вміти малювати «схоже», не потрібен ескіз, і не буває неправильного результату. Є аркуш, ручка і кілька простих дій, які повторюються від малюнка до малюнка.
У цій статті розповідаємо, з чого складається техніка, що саме ви робите на кожному кроці, що знадобиться і як виглядає перше заняття.
Звідки така назва
Назва описує те, що відбувається на аркуші. Спочатку на ньому з'являється клубок ліній, що перетинаються під гострими кутами. Потім ви крок за кроком згладжуєте кожен кут, і той самий малюнок перетворюється на плавний, ніби виліплений візерунок. Лінії при цьому залишаються тими самими, змінюються тільки місця, де вони зустрічаються.
Саме це перетворення і є серцевиною техніки. Усе інше — фігури, колір, алгоритми — будується навколо нього.
Крок перший: лінія
Малюнок починається з однієї лінії. Поставте ручку будь-де на аркуші й ведіть її, не плануючи, куди вона повернеться. Лінія сама змінює напрям: робить великі й малі вигини, несподівані повороти, перетинає саму себе і виходить за край аркуша.
Головне тут — непередбачуваність. Пряма, рівна хвиля чи однакові петлі не підходять: такі лінії рука малює «на автоматі», за знайомим шаблоном. Потрібна лінія, яка щоразу трохи дивує: тут коротка дуга, там довгий плавний хід, тут різкий розворот.
Зазвичай на аркуші три-п'ять таких ліній, і кожна йде від краю до краю. Разом вони утворюють сітку з десятками перетинів. У кожному перетині — гострі кути, і з ними працює наступний крок.
Крок другий: округлення
Округлення — головний крок техніки. Ви підходите до кожного перетину і згладжуєте його кути: заповнюєте кут чорнилом так, щоб лінії сходилися не під кутом, а м'якою дугою. Великий кут округлюють ширше, малий — делікатніше. Якщо перетин зовсім дрібний, а ручка товста, його просто зафарбовують повністю.
Після округлення той самий малюнок виглядає інакше. Замість колючої сітки — суцільні плавні з'єднання, а лінії ніби перетікають одна в одну.
Цей крок забирає більше часу, ніж лінії, і в цьому немає нічого поганого: це повільна, уважна робота, перетин за перетином. У курсі радять не залишати малюнок «з кутами» і завершувати округлення того ж дня.
Крок третій: колір
Третій крок необов'язковий. Лінії ділять аркуш на клітинки, і їх можна розфарбувати маркерами, фломастерами або кольоровими олівцями. Хтось бере дві-три близькі барви, хтось — увесь набір. Сусідні клітинки зручно фарбувати різними кольорами: так кожна форма читається окремо.
Чорно-білий малюнок теж завершений. Колір — це ще один спосіб побути з малюнком, а не обов'язкова умова.
Фігури й алгоритми
Коли три кроки стають звичними, до ліній додаються фігури: коло, трикутник, квадрат. Їх вписують у малюнок, з'єднують лініями з рештою аркуша, а нові перетини так само округлюють. Що означає та чи інша фігура, кожен вирішує для себе — у техніці немає «словника», який знає за вас.
Наступний рівень — алгоритми. Це послідовності кроків, у яких кожна дія має своє місце. Наприклад: різкий клубок ліній, округлення, нові лінії навколо, округлення, коло, округлення і кілька загальних ліній через увесь аркуш. В алгоритмі ви не вирішуєте щоразу, що робити далі, а йдете за кроками. У курсі Neurojournal три таких алгоритми, кожен на дев'ять-десять кроків.
Кому це може сподобатися
- Тим, хто давно хотів малювати, але зупинявся на думці «я не вмію». Тут починають з однієї лінії, а не з натюрморту.
- Тим, хто шукає час без екрана. Малювання відбувається на папері: телефон потрібен, хіба що щоб прочитати урок і сфотографувати аркуш.
- Тим, хто любить робити щось руками — повільно, у своєму ритмі, з відчутним результатом на столі.
- Тим, кому цікава сама техніка: як із хаотичних ліній крок за кроком виходить цілісний візерунок.
Вік, досвід і «талант» тут не мають значення. Малюнок не оцінюють, і немає зразка, з яким його порівнюють.
Що знадобиться
- Папір. Для початку підійде звичайний офісний аркуш A4. Щільніший папір краще тримає маркери і не просвічує.
- Чорна ручка або лайнер. Зручно мати дві товщини: тоншу для ліній і товщу для округлення.
- Кольорові маркери чи олівці — якщо захочете третій крок.
Більше нічого не потрібно: ні планшета, ні мольберта, ні дорогих матеріалів. Детально про набір — у статті «Що потрібно, щоб почати малювати».
Як виглядає одне заняття
- Приготуйте місце. Стіл, денне світло або лампа, аркуш, ручка. Багато хто вмикає спокійну музику.
- Проведіть лінії. Три-п'ять вільних ліній через увесь аркуш, від краю до краю.
- Округліть перетини. Від одного до іншого, не поспішаючи. Зручно йти зверху вниз, щоб нічого не пропустити.
- Розфарбуйте, якщо хочеться.
- Подивіться на малюнок. Запишіть кілька слів: що малювали, на чому затрималися, що помітили. Фото аркуша разом із цими словами — і заняття збережене.
Перший малюнок може зайняти від пів години до години, і більша частина часу піде на округлення. З досвідом рука стає впевненішою, а ви самі обираєте, скільки часу віддати аркушу.
Часті запитання
Чи треба вміти малювати? Ні. Техніка не вимагає ні рисунка, ні перспективи, ні знання кольору. Достатньо тримати ручку.
Скільки ліній малювати? Стільки, щоб аркуш був заповнений, але між лініями лишалося місце для округлення. Для першого разу — три-п'ять.
А якщо малюнок не подобається? Таке буває, і це нормально. Його можна продовжити: додати лінію, округлити нові перетини, розфарбувати. Або залишити як є і взяти новий аркуш — порівнювати малюнки потім буде цікаво.
Це терапія? Ні. Трансформаційне малювання в Neurojournal — це техніка малювання, якої ви навчаєтеся самостійно, урок за уроком. Курс не лікує і не замінює допомоги фахівця. Якщо вам потрібна підтримка, зверніться до лікаря чи психолога.
Як спробувати
Найпростіше — взяти аркуш і пройти три кроки за описом вище. Якщо хочеться, щоб вас вели урок за уроком, перший модуль курсу Neurojournal, «Початок», відкритий без реєстрації: почніть із першого уроку. Далі йде «Абетка» — лінія, округлення, фігури, кольори й інструменти, зі схемами й аркушами для друку. А як провести перший вечір із технікою, читайте у статті «Перший вечір».
