Лінія — найпростіший засіб художника. Це перше, що з'являється на папері, і те, що лишається, коли прибрати колір, тінь і предмет. У XX столітті кілька художників зробили саму лінію предметом роздумів. Їхні ідеї цікаво читати тим, хто малює вільною лінією сьогодні.
У цій статті — чотири художники і чотири погляди на лінію.
Василь Кандинський: точка і лінія
Василь Кандинський народився в Москві, а дитинство провів в Одесі. Він одним із перших прийшов до абстрактного живопису. Викладаючи в німецькій школі Баугауз, у 1926 році він видав книжку «Точка і лінія на площині».
Кілька його думок:
- точка — найпростіший елемент, з якого все починається;
- лінія — слід точки, що рухається: сила виводить точку зі спокою, і з'являється лінія;
- пряма виникає, коли на точку діє одна сила, крива — коли дві одночасно;
- різні лінії, на думку Кандинського, мають різний характер: горизонталь — «холодна» і спокійна, вертикаль — «тепла» і активна.
Не обов'язково погоджуватися з його відчуттями, але сама думка, що в лінії є рух і характер, близька до трансформаційного малювання: кожна вільна лінія — слід руху руки.
Пауль Клее: лінія на прогулянці
Пауль Клее, колега Кандинського по Баугаузу, у 1925 році видав «Педагогічний ескізник». Він описав «активну лінію» — ту, що гуляє вільно, без мети, заради самої прогулянки. Звідси знаменита фраза, яку часто приписують Клее: лінія — це точка, що пішла на прогулянку.
Малюнки Клее повні таких ліній: вони блукають аркушем, перетинаються, утворюють фігури й обличчя. Ідея лінії, яка рухається без наперед відомої мети, — майже дослівно те, з чого починається трансформаційне малювання.
Жоан Міро: лінії, точки, сузір'я
Жоан Міро, каталонський художник, будував свої картини з тонких ліній, точок, зірок і округлих форм. Найвідоміший приклад — серія «Сузір'я» (1940–1941): аркуші, густо заповнені маленькими фігурами, з'єднаними тонкими лініями, ніби на нічному небі.
У малюнках Міро лінія з'єднує окремі форми в одне ціле — так само, як у трансформаційному малюванні лінії зв'язують фігури з рештою аркуша.
Сол Левітт: малюнок за інструкцією
Американський художник Сол Левітт з 1968 року створював настінні малюнки, які сам здебільшого не малював. Він писав інструкцію — наприклад, які лінії і в якому порядку провести, — а виконували її інші люди. Той самий твір у різних музеях виглядає трохи інакше, бо його малюють різні руки.
Це цікава паралель з алгоритмами в трансформаційному малюванні: послідовність кроків задана, але кожен, хто йде за нею, отримує власний малюнок, бо вільну лінію неможливо повторити.
Що з цього взяти собі
- Стежте за рухом лінії, як Кандинський: де вона пряма, де гнеться, де різко повертає.
- Відпустіть лінію на прогулянку, як радив Клее: без мети, заради самого руху.
- Зв'язуйте форми лініями, як Міро.
- Ідіть за кроками, як у Левітта, і подивіться, наскільки різними виходять малюнки за тим самим алгоритмом.
Що далі
Звідки взялася ідея малювати без плану — у статті «Автоматичне малювання», а як працюють алгоритми — у статті «Що таке алгоритм у малюванні». Перший модуль курсу Neurojournal відкритий без реєстрації — почніть із нього.
