Ідея малювати, не плануючи, куди піде лінія, не нова. Сто років тому її зробили програмою цілого мистецького руху — сюрреалізму. Його художники називали це автоматичним малюванням: рука рухається швидше за свідомий задум, і на папері з'являється те, чого художник не планував.
У цій статті — коротка історія автоматичного малювання і чим вільна лінія трансформаційного малювання на нього схожа, а чим ні.
Звідки взялася ідея
У 1924 році поет Андре Бретон видав «Маніфест сюрреалізму». Він описав сюрреалізм через поняття «психічного автоматизму»: письмо чи малювання без контролю розуму, без естетичних і моральних міркувань. Спершу йшлося переважно про текст — «автоматичне письмо», коли пишуть швидко і не зупиняючись. Художники перенесли цей підхід на папір.
Андре Массон
Французький художник Андре Массон у 1924 році почав робити серію автоматичних малюнків пером і тушшю. Він малював швидко, не відриваючи руки, і лише потім роздивлявся, що вийшло: часом у сплетінні ліній проступали фігури, руки, птахи. Пізніше Массон експериментував і з піском: розливав клей по полотну, сипав пісок і домальовував те, що підказували плями.
Жоан Міро та інші
Каталонський художник Жоан Міро в 1920-х теж використовував автоматичні прийоми: вільні лінії, плями, з яких потім виростали фігури його знаменитих картин. Автоматизмом цікавилися й інші художники кола сюрреалістів. А через кілька десятиліть ідея спонтанного жесту вплинула на американських абстрактних експресіоністів — серед них називають Джексона Поллока.
Що спільного з вільною лінією
У трансформаційному малюванні перший крок теж починається без плану:
- лінія не зображує предмет;
- рука сама обирає напрям, повороти несподівані;
- важить процес, а не те, наскільки «гарним» вийде результат.
У цьому сенсі вільна лінія — далекий родич автоматичного малюнка: та сама відмова від задуму на першому кроці.
Чим відрізняється
Але далі шляхи розходяться.
- У сюрреалістів автоматичний малюнок часто був сировиною: художник шукав у лініях образи і домальовував їх. У трансформаційному малюванні лінія нічого не має зображувати — ні тоді, ні потім.
- Після вільної лінії йде структура. Округлення перетинів, фігури, загальні лінії, колір — кроки з чіткими правилами. Малюнок не лишається хаосом, а крок за кроком стає цілісним візерунком.
- Мета — практика, а не твір мистецтва. Сюрреалісти робили картини для виставок. Трансформаційне малювання — заняття для себе: аркуш, журнал практики, вечір із папером.
Тож це не «спадкоємець» сюрреалізму, а окрема техніка, в якій одна ідея — малювати без плану — виявилася спорідненою.
Спробуйте самі
Невеликий експеримент у дусі Массона:
- Візьміть аркуш і чорну ручку.
- Ведіть лінію 30 секунд, не зупиняючись і не дивлячись на аркуш.
- Подивіться, що вийшло. Чи бачите ви в лініях якісь образи?
- А тепер — у дусі трансформаційного малювання: не шукайте образів, а округліть усі перетини і подивіться, як змінюється аркуш.
Цікаво порівняти два погляди на той самий клубок ліній.
Що далі
Як провести вільну лінію в трансформаційному малюванні — у статті «Перша лінія», а як із неї складається цілісний малюнок — у статті «Що таке трансформаційне малювання». Перший модуль курсу Neurojournal відкритий без реєстрації — почніть із нього.
