Усе в трансформаційному малюванні починається з лінії. Від неї залежить, скільки буде перетинів, якими вийдуть округлення і як виглядатиме малюнок наприкінці. При цьому провести «правильну» лінію водночас просто і складно: вона не потребує жодної навички, але рука весь час намагається намалювати щось знайоме.
У цій статті — якою має бути лінія, чим вона відрізняється від звичайної хвилі, як тримати ручку і кілька вправ, які допомагають лінії стати вільнішою.
Якою має бути лінія
Лінію в цій техніці часто описують кількома словами: плавна, органічна, непередбачувана. Вона починається з точки і йде безперервно, без відриву ручки. По дорозі змінює напрям: робить великий вигин, потім дрібний, потім несподіваний поворот. Вона перетинає сама себе і інші лінії, а кожен її відрізок трохи не схожий на попередній.
Головна властивість — лінія не повторюється. Якщо кілька вигинів поспіль однакові, рука перейшла на «автомат» і малює знайомий шаблон. Саме від цього техніка і пропонує відійти.
«Так» і «ні»: чотири лінії поруч
В уроці про лінію курс показує чотири приклади. Три з них позначені хрестиком, один — галочкою.
- Пряма — ні. У ній немає жодного повороту, рука просто веде від точки до точки.
- Дрібна рівна хвиля — ні. Вигини однакові, наче рука малює знайомий узор.
- Велика рівна хвиля — теж ні, з тієї самої причини: розмір інший, а ритм той самий.
- Нерівна лінія з поворотами різного розміру — так. Кожен відрізок трохи інший, і передбачити наступний поворот неможливо.
Зверніть увагу: правильна лінія не обов'язково «гарна». Вона може бути незграбною, з різкими кутами чи затяжними дугами. Важить не краса, а те, що рука щоразу вирішує заново.
Як тримати ручку
- Вільно, без затиску. Пальці тримають ручку так, як для звичайного письма, але без зусилля. Якщо пальці біліють — хватка надто міцна.
- Рух від ліктя, а не лише від зап'ястка. Довга лінія через увесь аркуш виходить плавнішою, коли рухається вся рука. Зап'ясток підключається на дрібних поворотах.
- Аркуш можна повертати. Якщо лінія йде у незручний бік, поверніть папір, а не викручуйте руку.
- Темп — повільний або середній. Швидка лінія майже завжди стає рівною хвилею: на швидкості рука повторює те, що знає.
Де починати і де закінчувати
Лінію можна почати з точки будь-де на аркуші. Але для першого малюнка зручніше інше: починати й закінчувати її за краєм аркуша. Ставте ручку біля краю, ведіть лінію через весь простір і виводьте за протилежний або сусідній край. Так аркуш заповнюється рівномірно, а лінія не обривається посередині. Пізніше, в алгоритмах, саме такі лінії через увесь аркуш мають окрему назву — загальні лінії.
На аркуш A4 для першого малюнка достатньо трьох-п'яти таких ліній. Між ними має лишатися місце: на наступному кроці кожен перетин доведеться округлювати, і в надто густій сітці на це не вистачить простору.
Чотири вправи для вільної лінії
Ці вправи займають по кілька хвилин і добре підходять для розминки на окремому аркуші.
- Одна лінія за хвилину. Проведіть лінію через увесь аркуш рівно за хвилину, не швидше. Повільний темп змушує руку щоразу обирати напрям.
- Зміна на «повторі». Ведіть лінію і щоразу, коли помічаєте, що вигини стали однаковими, різко змініть напрям або розмір наступного вигину.
- Невидимі перешкоди. Уявіть на аркуші кілька каменів і ведіть лінію так, ніби обходите їх: то близько, то здалеку, то повертаючи назад.
- Інша рука. Проведіть лінію рукою, якою зазвичай не пишете. Вона не знає звичних рухів, і лінія виходить природно нерівною. Потім порівняйте з лінією «робочої» руки.
Типові труднощі
Лінія знову стала хвилею. Це найчастіше. Сповільніться і на кожному вигині вирішуйте, яким буде наступний: більшим, меншим, різкішим.
Лінія «боїться» перетинатися. Рука інстинктивно обходить вже намальоване. Дозвольте лінії перетнути саму себе і сусідні лінії: перетини — це матеріал для наступного кроку.
Лінія стала клубком. Якщо лінія крутиться на одному місці, аркуш заповнюється нерівно. Ведіть її далі, через увесь простір, а щільні клубки залиште для окремих вправ.
Рука тремтить. Тремтіння дає нерівність, а нерівність тут — не вада. Якщо заважає, спробуйте трохи повільніший темп або товстішу ручку.
Що далі
Коли лінії проведено, починається округлення: кожен гострий кут на перетинах згладжується, і малюнок змінюється. Як це робиться, коротко описано у статті «Що таке трансформаційне малювання», а план цілого першого заняття — у статті «Перший вечір».
У курсі Neurojournal лінії присвячено окремий урок у модулі «Абетка»: з прикладами «так» і «ні» та вправою для власного аркуша. Перший модуль, «Початок», відкритий без реєстрації — з нього можна почати.
