Округлення — головний крок трансформаційного малювання: гострі кути на перетинах ліній стають плавними дугами. І багато хто, побачивши малюнок до і після, каже, що другий «приємніший». Чи це лише смак? Психологи сприйняття давно досліджують, які форми людям подобаються більше — вигнуті чи гострі.
У цій статті — що показують ці дослідження, і чого вони не показують.
Експеримент Бара і Нети
У 2006 році дослідники Моше Бар і Майтал Нета опублікували в журналі Psychological Science статтю з промовистою назвою: «Люди віддають перевагу вигнутим візуальним об'єктам». Учасникам показували зображення предметів і абстрактних фігур у двох варіантах: з гострими кутами і з плавними вигинами. Варіанти з вигинами в середньому подобалися більше.
Автори припустили, що гострі контури можуть сприйматися як ознака потенційної загрози, але це пояснення — гіпотеза, і обговорюється досі.
Архітектура
У 2013 році група дослідників на чолі з Ошином Вартаняном опублікувала в журналі PNAS роботу про архітектурні інтер'єри. Учасники оцінювали фотографії кімнат: приміщення з вигнутими лініями частіше називали гарними, ніж приміщення з прямими кутами.
Ефект «буба-кікі»
Ще в 1929 році психолог Вольфганг Келер показував людям дві фігури — округлу і гостру — і просив назвати, яка з них «малума», а яка «такете». Більшість називала округлу «малумою». Пізніше цей досвід повторили з парою «буба» і «кікі» (Рамачандран і Хаббард, 2001) з тим самим результатом у різних мовах. Це не про вподобання, а про те, що в нашому сприйнятті округлість і гострота мають свій «характер», який ми пов'язуємо навіть зі звуками.
Чого ці дослідження не показують
Тут важливо не сказати більше, ніж кажуть самі роботи.
- Ефект середній, а не абсолютний. Не всім і не завжди вигнуте подобається більше. Інші дослідження показали, що вподобання залежать від людини, контексту і того, що саме зображено.
- Це про сприйняття зображень, а не про самопочуття. Дослідження вимірювали, чи подобається картинка, а не те, як змінюється настрій чи здоров'я людини, яка малює.
- Про малювання ці роботи нічого не кажуть. Учасники дивилися на готові зображення, а не округлювали лінії самі.
Тож ці дослідження не доводять, що округлювати лінії «корисно». Вони лише показують, що симпатія до плавних форм — поширена риса сприйняття, а не лише особистий смак.
До чого тут округлення
У трансформаційному малюванні округлення — це крок техніки: так вона влаштована. Але цікаво бачити, як цей крок перегукується з тим, що психологи помічають у сприйнятті: малюнок із плавними з'єднаннями багатьом здається цілиснішим і приємнішим на вигляд, ніж колюча сітка ліній.
Перевірте на собі: подивіться на свій малюнок до округлення і після. Який подобається більше — і чому?
Що далі
Як округлювати перетини — у статті «Округлення перетинів покроково», а як художники думали про лінію — у статті «Лінія в мистецтві». Перший модуль курсу Neurojournal відкритий без реєстрації — почніть із нього.
